• оплата
• доставка
• 
• контакти
• відгуки

Тарас Мельничук

Дата народження: 1939-08-20 Mісце народження: Уторопи, Косівський район Дата смерті: 1995-03-29 Mісце смерті: Коломия

Тарас Мельничук — український поет-дисидент. Лауреат Шевченківської премії (1992). Після закінчення десятирічки Тарас Мельничук працював коректором районної газети «Ра­дянська Гуцульщина», далі — в Комі АРСР лісорубом, валовідбійником на Донбасі, служив у лавах Радянської армії. 1958 — вступив до Чернівецького державного університету. На третьому курсі покинув навчання і поїхав за комсомольською путівкою на будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату, далі впродовж двох років працював теслею на будовах Красноярського краю. 1964 — поновився в університеті, з якого через півтора року був відрахований за вільнодумство. Працював у редакціях районних газет Глибо­кої, Хотина, Косова, Верховини, Івано-Франківська. 1967 — у видавництві «Карпати» вийшла його перша збірка віршів «Несімо любов планеті». 1967 — вступив на заочне відділення Московського літературного інституту. Здав рукопис збірки віршів «Чага» у видавництва «Карпати» та «Радянський письменник», що стало причиною його арешту 24 січня 1972 року під час масових репресій проти української інтелігенції. Відбував покару в Пермських таборах, звідки вийшов на волю в березні 1975 року. Перебував під наглядом органів радянської держбезпеки. Квітень 1979 — через спровокований КДБ інцидент, за «вчинення опору працівникові міліції» (а насправді за антирадянську діяльність) Тарас Мельничук був арештований на 4 роки. Далі — кілька років адміністративного нагляду, поневіряння в пошуках роботи. 1982 — у видавництві «Смолоскип» в Торонто без відома автора вийшла збірка його віршів «Із-за ґрат». Після повернення із тюрми, Тарас Мельничук почав багато пити.Попри застереження друзів та їх намагання допомогти, врешті-решт він потрапив на курс лікування до спеціальної лікарні в Джурові. За припущенням, таким чином КДБ розраховувало звести нанівець авторитет поета та одночасно підірвати стан його здоров'я через ліки. 1985 року після його втечі з Джурова, Мельничука було запроторено до психлікарні в Підмихайлівцях. Звільнений він був лише 27 квітня 1986, одразу після Чорнобильської аварії.Поету повідомили, що на нього тоді готувалося нове ув'язнення, але увагу радянських спецорганів було відвернуто техногенною катастрофою. 1990 — вийшли збірки «Строфи із Голгофи» (Великобританія) та «Князь роси» (Київ, видавництво «Молодь»). 1990 — вступив до Спілки письменників України. 1992 — за книжку «Князь роси» вдостоєний Державної премії України імені Т. Г. Шевченка. Останні роки прожив у Коломиї. 1994 — у Коломийській друкарні ім. Шухевича побачила світ збірка поезій «Чага» (завдяки директорові друкарні Михайлові Андрусяку). Похований на місці колишнього рідного обійстя в Уторопах. Щороку 19 серпня, на День міста в Коломиї вручають міську літературну премію імені Тараса Мельничука.

Книги, що написав Тарас Мельничук: